ПОКОСИТИ, ШУ́, СИШ,
Покосити, шу́, сиш, гл. Скосить. Хто ж тую травицю покосить? Чуб. III. 136. Пішли вони косить; покосили і поклали в копиці. Чуб. II. 409.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 275.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПОКОСИТИСЯ, ШУСЯ, СИШСЯ, →← ПОКОСАРЩИНА, НИ,